Осіннім маревом укрився ранок,
А прохолода плаче кришталем роси,
Ховається за хмарами нічний серпанок,
В повітрі ллється аромат сосни...
Озерце сизе дихає, парує
І подихом хвилює очерет,
Легкий промінчик перламут малює,
Боровичок вдягнув коричневий берет.
Багряних барв незмірні міріади
Вбирає простір і горить вогнем,
Десь вдалині замріялись левади -
Листо́пад їде золотим конем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601041
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 20.08.2015
автор: Галина Палажченко