Альона Серебрякова
БЕЗ ТЕБЕ
Я заблукала без тебе в цій осені,
У листопаді, в дощах із туманами,
В небі похмурому, в травах зарошених,
В сірих калюжах з краєчками рваними.
І зачепилась без тебе я крилами
За меланхолію, – чи випадково це? –
І розгубила всі мрії краплинами…
Зараз звикаю в житті до раптовостей.
Раптом-бо щастя мого птиця синяя
Виривалась з рук моїх. Чом відпустила я?..
Буду без тебе я жінкою сильною, –
Поруч з тобою була б я щасливою!
13.11.2010 р.
