Наші канікули знову минають, на жаль.
Тихо живицею тане соснова печаль
і догорають у попелі іскри вогню,
і залишаю я милу-хорошу мою.
Зіронька моя,
диво вечорове,
у яких краях
стрінемося знову?
Крила палатки не можуть злетіти ніяк.
І понесе мене далі за обрій літак.
І потихеньку відчалює трап од крила.
Ось і розлука навіки між нами лягла.
Сонечко моє
у далекій казці,
де ти нині є,
пізнє моє щастя?
Не співчувайте. Мене не утішать слова.
Ще не кінчається казка моя лісова,
поки палає у кроні проміння ясне,
може вона, уявіть, ще чекає мене.
Сонечко моє, зіронька небесна,
кликни, де ти є і усе воскресне.
Зіронька моя, диво вечорове,
у яких краях стрінемося знову?
приємно вражена і здивована!!!
Дуже гарно вийшло, на рівні оригіналу (з моїх уст це -неабиякий комплімент, бо дуже люблю цю пісню .
А тепер ще й рідною мовою можна співати.....
I.Teрен відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Головне, щоб Візбор не почув. А з компліментами ми впораємось.
А навіть дуже симпатично! 
