Обіцяй. Прошу пообіцяй…
Що кохання не згорить, не згине
Знов прийдеш на каву чи на чай
Й разом цінуватимем хвилини
Обіймеш. До щему у душі
Аж до сліз, до мурашок по шкірі
Й знов читатимеш мої вірші
Сплутавшись в своїй зневірі й вірі
Менше зустрічей але ще більше сліз
Кращого не буде і не треба
В вирі не дослонених завіс
Все-таки піднятись вище неба
Ти! Назавжди в серці тільки ти.
«Чудік» - «Твій» - «Назавжди?» - «Так, назавжди»
Йти, щоб лиш не спалювать мости
І любити. Ніц взамін не взявши