Захалустя коридорів
- замасковані потвори,
Роздираючі обійми
Невідомих пасажирів.
Шлях тернистий не з дишевих
Покриває антураж,
Протуровує гладенько
Катофалк безбожних рас.
Підозрілий позивач
Діло правеє паскудить,
Фабрикує ярлики
На шию вішає злорадно.
Мародери тримтять від страху,
Пожирають автостоп.
Жертва красується приклоно
Перед тисячною масою мас,
Розділяє сум їх кволий,
Підкидає в багаття твердий газ.
Першокласні визитівки
Лиють в світ неправдиву правду.
Засипають дьоготь в очі,
Щоб не сунули носи.
Дограються, ой дограються,
Не захочеться їм
Більше братись за збиткову справу.
15.11.14/20:25:31
♦♣♠♥
Що ти хлопець бравий,
Що ти дівчино мила.
Одягнули на себе
Тяжку ношу спокути.
Перевели в бункер
Своїх рідних та близьких,
А самі на варті
Сатану проганяєте.
Як у фантастичнім фільмі
Святі кіборги долі
Відвойовують у орків
Ще поки у тілі країну.
Що засипають пігулками
Із тополів та градів,
Покривають димами отруйного газу.
Рік години за день порівнюють
Із століттям.
А життя на планеті,
Як із створенням світу.
Пилинка у вакумі розріджує кисень,
Пробиває до неба залишки чесності.
23.01.15/19:25:44
♦♣♠♥
Безсильні ті тирани,
Що глузують над рабами,
Ноги витираючи,
Зайшовши до оселі.
Не протягне така влада
Лиш протягне ноги
Чи судома схопить,
Чи за барки підвішать.
Начитались книг
Під цензорством самих.
І гріються у відблиску
Від золотих прикрас.
Бога поховали із підступом злості,
Із підступом пихи
Хрест вп'яли у груди.
Чи є Бог у таких,
Не має скажуть слуги.
А вибору іншого
Не висікли в скрежалях.
Панує Ксеркс на троні,
Що вирізали люде.
Так пишно,
Що бояться йому ввігнати лезо.
Якщо його не стане.
Спокійно видихнуть повсюдно.
Бо тримав він на сторожі
Усю планету в сумі.
Поплачуть, звісно, запроданці,
Погурюють трохи
І самі через годинку
Сядуть на славетний трон.
Порада... знищіть вкорінь
Усю оту сволоту,
Що кічилась над правдою
Устеленою кровою.
21.01.15/02:15:11
♦♣♠♥
Не звикли бути в злагоді,
Не звикли бути привітними
І нікому не помітними.
Жадаємо поваги,
Жадаємо відваги
Від наших захисників.
Платіжку вручаємо,
Як вексель на свободу.
Кпріпатство відмінили,
Кріпатство лиш у книгах
Гнобить того, хто прибрав до рук
Простий робочий люд.
Фиркаємо дружно,
Поїли усі мушлі.
З дна чорного виловлюємо
Все нові артифакти.
Такими були завжди
Й такими нас запам'ятають
Справжні лицарі-герої
В жертву принесені за таке болото.
21.01.15/03:23..
♦♣♠♥
Я вірю в те, що
Кожен з нас
Зможе показати
На що він згоден.
Я вірю в те, що
Дорогоцінне залишиться
При нашій волі
І не попливе на інший гомін.
Я вірю в те, що
Мир не за горами,
Що всі ми не продажні
І, що любов це не балачки,
А особливо любов до Вітчизни.
Бо Вітчизну не вибирають,
Бо Вітчизна - це де ми виросли,
Де ставали на ноги.
Де живуть батьки і,
Де спочивають наші предки.
І де спочинемо ми,
Знаючи, що Батьківщина в достатку.
21.01.15/01:44..
♦♣♠♥
ID:
555374
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 28.01.2015 16:42:02
© дата внесення змiн: 28.01.2015 16:47:22
автор: Сергій Ладижинський
Вкажіть причину вашої скарги
|
