https://www.youtube.com/watch?v=ivvpFRMbjvc
на літературно-художнє видання “Від душі до душі”
(автор Леся Геник (Олександра Туєшин))
Один із видів дихотомії людини, а саме – поділ на тіло і душу, є найбільш прийнятним в християнському світі і передує розумінню поняття “безсмертя душі”. І хоча Біблія розрізняє поняття “дух” і “душа”, останнє все одно залишається чимось внутрішнім, можливим першоджерелом буття. Відповідно виключення смерті (душі) як явища уможливлює існування осередку душ з притаманними їм якостями. Межі цих якостей для живих людей визначає відповідна релігійна чи філософська позиція, в якій фраза “від душі до душі” набуде необхідного читачеві розуміння.
Тому, для повного і глибокого сприйняття віршів поетеси треба розуміти поняття віри, надії, любові в контексті християнських чеснот, а не лише термінів психології. Звідси випливає їхній взаємозв’язок, вихід на останній розділ і можливість спілкування між душами.
Якщо душа=людина, назва збірки автоматично стає “носієм” віри, надії та любові між читачами. Я би назвав її одним словом – “душа”. Душа як синергія філософських і релігійних (але не психологічних) розумінь з виходом на християнські чесноти.
Особливість віршів Лесі – вміле ритмоінтонаційне чергування літер при силабо-тонічному і тонічному віршуванні. Заради мелодійності чергування подекуди використовуються синонімічні слова (“вже березіль, набрякнуть швидко соти” замість “…березень, набрякнуть…”, “акації, вповиті сніжно” замість “…акації, сповиті…”, “а по долівці проміннячко…” замість “а по підлозі…”), тобто немає зайвої заалітерованості.
Щодо аналітики розмірів, оформимо її наступним чином:
Таблиця 1
Відсотковий склад розмірів у збірці
Розділ З вірою надією любов'ю у щирій сповіді Уся збірка
Розмір
Ямб 70,37 82,14 62,79 62,79 68,08
Хорей 3,7 7,14 2,32 2,32 3,54
Дактиль 7,41 3,57 2,32 2,32 3,54
Амфібрахій 14,81 3,57 18,6 16,28 14,18
Анапест 3,7 3,57 13,95 16,28 10,64
Чергове превалювання ямбу свідчить про його ліричні властивості, оскільки ямбом можна донести будь-яку думку. По розділах бачимо наявність амфібрахію в першому, хорею в другому, анапесту в третьому. Це підтверджує тези про використання трискладових розмірів у ліриці-заклику (амфібрахій) та любовній (анапест) ліриці.
Позитивно оцінюю підбір слів у віршах. Це щось неймовірне. Автор вміло використовує як художні, так і діалектичні, рідкісні слова (фастриґувати, громовиці, помо́сти, говіти, бесаги, словеса, ген (як прислівник, підсилення), вагуватися, трембітати, з’юнених та ін.). Так само неймовірно підбираються рими: акварель-сель, блакить-сить, життя–без тям, лице-хапцем, кордону-ослону, тлін-стін, тихо-жмиху, шрифт-крихт та ін.
Серед віршів є цікаві зразки поєднання розмірів. “Сонце…Небуле Сонце” – дактиль з цезурою (свого роду логаедичний вірш); “Молитовне” – дактиль не по рядкам, а по читанню; “Не знаю” – амфібрахій з цезурою; “Гей ви, вівча́ри” – ніби, звичайний каталектичний ямб з цезурою, а насправді його можна читати як п’ятистопний промакр, або радше – парапік. Вірш “Про чуже болото” нагадує вірш Петра Карманського “Жаби”.
Щодо критики знову ж таки важко відійти від жанру. Оцей жанр душевної лірики, ніби, й не потребує особливого читача, але читачу варто вникати в суть, оскільки душевна лірика межує з філософською. В додачу до цього сучасна секуляризація особистостей у великих містах прагне наочності. А у віршах авторки домінують трансцендентальні метафори. Думаю, не кожній людині дано їх абстрагувати, особливо в сучасному квієтичному відношенні до соціуму. Вірші, здебільшого, безособові. А гра наголосів і слів під розмір і риму дещо ускладнює їх сприйняття не поетом.
Але загалом ця критика нівелюється, власне, тим, що передачу суті варто вловлювати душею, оскільки недарма вона йде від душі до душі. Навіть вірячи сучасному психоаналізу, що душа=свідомість, все одно сприйняття цієї збірочки не зміниться. Вона є зразком цінності християнських чеснот та їх синергії на людське життя. Надзвичайно вдячний поетесі за приємну душевну лірику.
* Дихотомія - поділ на дві взаємовиключні частини;
Тонічна система віршування - повторення приблизно однакової кількості наголосів у рядках;
Силабічна система - повторення однакової кількості складів у рядках;
Силабо-тонічна система - однакова кількість складів і чергування наголосів;
Каталектика - розділ метрики, де є різні кількості складів у рядку після останнього наголошеного;
Промакр - п'ятистопний розмір з наголосом на перший склад;
Парапік - п'ятистопний розмір з наголосом на другий склад;
Секуляризація - звільнення від впливу релігії;
Квієтизм - тут: моральна байдужість, пасивна поведінка;
Синергія - сумарний ефект від декількох факторів, що переважає ефект від них поодинці.
Велике спасибі, Олеже! Насамперед за те, що читав, і, звичайно, за цей деталізований аналіз моєї, сливе, душі)))) Цікаво читати таке письмо, важливо пізнавати нове!
Щодо цифр - бачила закиди)))) - це своєрідна родзиночка! Особисто я своєї схильності до того чи іншого способу віршування (розміру і т. д.) не підозрювала, то ж як для автора цікаво і ще раз цікаво!
Вельми дякую ще раз!
Бажаю Тобі щедрих урожаїв на рецензійній літературокритичній ниві!
Рада знатися!
Як писала вже, з Твого дозволу, всі 4 рецензії поширю у мережі ФБ (сторінка МПК "Об'єднані словом"). https://www.facebook.com/groups/307712002706107/596847610459210/?notif_t=like
Oleg Kolibaba відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую!!! Дуже приємно читати душевну лірику, мимоволі щось аналізувати, задумуватися над чимось філософським. Для мене основне, щоб адресату сподобалося. Рецензія повинна мати критику, а це найтяжчий її елемент. Звичайно, у ФБ можна, то навіть дозволу не треба питати, мені вдвічі приємніше. Якщо мені вдалось віднайти щось нове у збірочці, то просто надзвичайна честь!!! Дякую
Цікава критична розвідка.
Висловлюю побажання - під текстом зробити зноски з поясненням спеціальних термінів. Наприклад, слів "квієтичний", "секуляризація" і т.п.
Oleg Kolibaba відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Дуже приємно, що ця невеличка праця зацікавлює читача. Ваші зауваження влучні і потрібні, але, признаюсь, не було думки, що це буде заважко зрозуміти. Це помилки нас як науковців, що все повинно бути зрозумілим Пам'ятаю, на першому курсі аспірантури лекцію з філософії читав Володимир Мельник (теперішній ректор ЛНУ Франка, тоді декан філософського). І оця надмірна кількість невідомих слів не була жодним чином пояснена. Відповідно, ми тільки здогадувались про що йшлося. Але я досі пам'ятаю одне речення: "Ваше перебування в університеті не є звичайним процесом секуляризації...". Так само при вивченні ноземних мов: часто приходиться здогадуватись. Але Ви праві, і цього вчать: не варто оперувати термінами, зміст яких не знаєш. Тому, пересічному читачу варто дати пояснення, хоча і не знаю, яких саме слів, але деяких таки дам. Дуже дякую за пораду