https://www.youtube.com/watch?v=0YCGXBWny2k
на літературно-художнє видання “Шал у стані ейфорії”
(автор Бойчук Роман Іванович)
Чи часто ми задумуємося над відмінністю понять “кохання” та “любов”? Та й взагалі, чи є між ними відмінність? Хтось може розтлумачити це як українсько-російську мовну дивергенцію, хтось як доповнюючі поняття, а хтось як етапи одного почуття. Саме такої проблеми через контекст інтимної лірики торкається книга Романа.
Основний мотив такого жанру віршів передає любовну пристрасть автора. Я би навіть сказав не любовну, а пристрасть кохання. Підійшовши впритул до розрізнення цих понять, в українській мові варто відзначити любов передумовою кохання. Відповідно звернення “я тебе люблю” може ще не означати “я тебе кохаю”. Одним із значень латинського слова “intimus” є “потаємний”. Отже, інтимна лірика повинна бути відображенням саме “кохання” як чогось ближчого, чуттєвішого.
Назва книжки завжди відображає суть змісту. Так і в даному випадку. Шал у стані ейфорії чудово відповідає тематиці обраних творів. Досягнути піднесеного стану (ейфорії), доповнивши його шалом – це велике мистецтво для закоханого серця. Описуючи книгу одним словом я скажу “кохання”. Кохання, що подолало межу любові, але все ще зігрівалося її нотками.
У віршах Романа мені надзвичайно подобається відчуття рими. Якщо у цьому жанрі не використовувати її досконало, мабуть, лірика нівелюється, залишаючись для читача звичайною прозою інтиму. Тому вміння автора застосовувати широкий спектр рим (саме різноманітних рим, без широкого застосування односкладових чи простих дієслівних) оцінюється лише позитивно. Серед найпривабливіших рим виділяю наступні: троянд-діамант, поряд-погляд, люблю́-кришталю, емоцій-кроці, крові-пурпурові, вуст-глузд, і звісно, любов-немов.
Також позитивно оцінюю вдалу послідовність літер: голосна-приголосна і вміле чергування прийменників, що в черговий раз підкреслює знання автором мелодійності української мови. Зокрема, у вірші “Квітка пристрасті” – це рядок “тремтять зіниці ув очах”. Наявність метафор, так необхідних цьому жанру, робить його значно суттєвішим та алегоричнішим.
Щодо аналітики розмірів, спробуємо оформити її наступним чином:
Таблиця 1
Відсотковий склад розмірів у збірці
РозмірЦикл “Допоки б`ється серце” Цикл “У стані ейфорії” Вся збірка
Ямб 66,66% 76,19% 72,38%
Хорей 4,76% 6,34% 5,71%
Дактиль 2,38% 1,58% 1,9%
Амфібрахій 4,76% 4,76% 4,76%
Анапест 21,42% 11,11% 15,23%
Превалювання ямбу на ¾ свідчить про вміле застосування лірики, а найбільша частина анапесту з трискладових свідчить про наявність природної мелодійності у “коханні”. У двох циклах знаходимо по одному зразку дактиля (“Віриш чи ні”, “Ніч народила тебе мені”). Цікавими є зразки “Літній день і спека полуднева”, “Пізнай мене”, де рядки формують різні розміри, а читаючи суцільно отримуємо ямб.
Найкращими віршами та їх особливостями відзначу: “На гобелені” (сюжет), “Ти вічність” (порівняння), “Сніжний джаз” (опис), “Весна+літо” (II катрен), “У стані ейфорії” (жанр), “Інтим із запахом ванілі” (метафора), “Коханці осені” (ідея), “Вечір інтимної лірики” (експеримент), “З глибин аж вище неба” (опис). У вірші “Ніч народила тебе мені” зображено чистий пентаметр з подвійною клаузулою 1,3 і закритим складом 2,4, що заслуговує похвали.
Щодо критики її підібрати важко, оскільки рецензується лише обраний жанр, а критика щодо відсутності інших недоречна. Тому зауваження до існуючого спектру заміню порадами. Можна спробувати експериментувати у цьому жанрі, створюючи багатство ритмів, можна деколи замінювати лейтмотиви анафорами. Метафорично гарний вірш “На відстані подиху” псує повтор слова “ти” у першому катрені. Можна уникати частого опису ліричного героя словом “я”, формуючи вірші в третій особі.
Але загалом в даному жанрі збірка є близькою до досконалості як сюжетів, так і почуттів. Прочитавши її, хочеться розбирати на цитати, заворожувати серця коханих людей, писати пісні, розкривати серце. Книга є відбиттям як почуттів “відкритих”, так і “потаємних”, без надміру тематики жанру, поєднанням “любові” та “кохання” з виходом на останнє. Неймовірно вдячний поету за чудову нагоду проникнення в тонкий жанр інтимної поезії.
Мистецька критика - це процес зворотній роботі художника (поета, письменника, музиканта, актора). Художник створює з деталей Образи, характери, картини, сюжети, теми і т.п.- тобто будує з цеглинок щось цілісне. А критик навпаки, аналізує, розглядає окремо всі ці деталі.
Рецензія сподобалась. Але знову пропоную прибрати цифри, таблиці. Для дисертації вони були б доречними, а для невеликого критичного відгуку не зовсім.
Oleg Kolibaba відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А знаєте правда. Я і не думав, що такими діями свого роду розбираю старанно збудовані шедеври...Основне, що це лише зміцнювало "будинок", а не давало тріщини...Адресата навпаки, відсотки вразили... Можна і на один маленький віршик написати рецензію розміром з реферат, але тоді, певно, втратить зміст теза "інформації багато не буває" Я дуже ціную це зауваження, але волів би поки що лишити цифри. Можливо, це і справді вплив моєї дисертації з суцільними таблицями... А, може, відгук не настільки невеличкий, щоб позволити собі трошки цифр?
Щиро дякую, Олеже! Приємно читати таку Рецензію на адресу своєї кнжки! Так конструктивно і аналітично! Браво! Гарний аналіз віршів... А відсоткові співвідношення - мене взагалі приємно вразили. Ти надзвичайно ретельно підійшов до рецензування: дуже професійно. Тонко проникся творами, за що особливо велика дяка моя тобі!
Oleg Kolibaba відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую А ти дуже добре зробив, що постійно нагадував про рецензії. Так би пройшов рік, я би прочитав, забув, в кращому випадку міг би зацитувати щось з вірша-другого і все, а так вийшло щось особливе Дякую за гарну поезію
Колись, в радянські часи серед інтелігенції була популярною як пародія на тодішній устрій держави: "Я Сахарова і Солженіцина не читав, але їх засуджую". В унісон, але у доброму сенсі, скажу: "Я рецензовану збірку Романа Бойчука не читав, але зміст її мені сподобався". Так професійно, зі знанням матеріалу, Ви, Олеже, подали загалу нашого клубу. Хочеться купити дану книгу автора, щоб поповнити мою скромну бібліотеку ще одним художник слова, Романом! Дякую за таку презентацію!
Oleg Kolibaba відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Нема за що!!! Вам дякую, що прочитали, зацікавились! Я, на жаль, тоже Сахарова і Солженіцина не читав А збірка й справді надзвичайна Пам'ятаю коли Роман подарував мені книжку, попросив написати рецензію, потім ще раз нагадав. Я подумав, напевно, це справді важливо. І хоч писати рецензію не в перше, але й адресат далеко не студент А якщо зважити, що одна з основних складових рецензії - критика, то пистаи вдвічі тяжко. Ось власне і вийшли написаними 4 рецензії на книжечки, отримані в грудні від моїх Франківських друзів