- Привіт, чому до мене не пишеш і не дзвониш? Забув про мене? Що сталося?
- Звісно, щось сталося, завжди щось відбувається)
- Не нервуй мене, а чітко відповідай на поставлені запитання!
- Звісно я можу бути банальним і сказати, що я на роботі, зайнятий виконанням своїх професійних обов’язків, і реально часу немає…однак я не хочу телефонувати тобі після роботи, моя карма прагне відпочинку і їжі…після трудового дня болять вуха і горло, а язик прилип до піднебіння, і засинаючи в маршрутці я бачу кольорові сни…
- Не виправдовуйся, я тобі не вірю, якщо не дзвониш значить не любиш і я для тебе не важлива…
- Моє серце завжди ловить твій ефір, і я постійно відчуваю тебе, і знаю підсвідомо що з тобою все гаразд…Насправді я люблю бачити тебе вживу, обіймати тебе, запускати руки у волосся і у теплі кишені, лоскотати тебе, знущатися і робити капості…Коли я маю вихідні, я свіжий, виспаний, не голодний, не думаю про рутину, і тоді всі 100% мого часу і думок орієнтовані на тебе, тоді наша взаємодія виходить на нові рівні ефективності…і чуттєвості…тому не ний, і візьми салфето4ку…
