Не сутулься, спину рівно
Йди упевнено все рівно
Вітер, злива чи дощить
Аби впасти треба мить
Не впадай у відчай, смуток
Не лови не Гав, не гусок
Йди скоріше до мети
Через гори і мости
Каньйони, ріки і ліси…
Але ти якось зупинись
Навколо себе роздивись
Рукою правою візьми
Що тобі стане у пригоді
А лівою, все що не треба
Відкинь… та й годі
Тоді дорога й шлях від нині
Твій стане ясним і зручним
Але ще зовсім не легким
Бо всі проходять крізь
Вогонь і воду, мідні труби
І перелазять різні куби
З пісків, каміння чи кісток
Та мозком борються щодня
Розгадуючи таємниці Сфінкса
