Гримлять там-тами,
На сході небо відмирає,
Шаман танцює,
І хрип розноситься вовками;
Соснові храми
Від краю обрію до краю
Свою святую
Склепінь здіймають понад нами.
Скипають води,
Вогонь з землі на волю рветься,
Усі народи
Течуть в місця старої сили;
Вітри свободи
Пронизують кістки до серця.
Шукати броду
Не треба, якщо маєш крила!
Лютують духи,
Здіймають хвилі із пучини;
Шаліють гори,
Немов мустанги у неволі;
Якщо послухать,
То чути, як в землі глибинах
Смертельно хворі,
Останні велети говорять…
Нові племена
На зміну етносам віджилим,
Дві сотні кланів,
Де нація була до того,
Свої знамена
До неба здіймуть знаком сили,
Священні рани,
Священні ікла, кігті, роги!
Останні миті
Старої ери за спиною,
Стихають шквали –
Мільйони сотень вже убиті…
І духи ситі –
Вогнем, повітрям і водою
Вони зігнали
З обличчя світу паразитів.
Гримлять там-тами,
На сході небо рожевіє,
Новий світанок,
Тримай свій спис міцніше, брате,
Земля із нами!
Із іскри жевріє надія…
Танцюй, шамане!
Час все спочатку починати.
