на мелодію Віктора Охріменка для пісні №61:http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484321
Бачу промінь на вікні,
Серце спогадом потішить.
Рідна мамо, ти в мені,
Бачу твої очі я у тиші.
Чую я твій голос за віконцем,
Де ж мої думки тепер живуть?
Я жив у країні твого сонця,
Ти ж мене завжди чекала тут.
Хай це не зостанеться журбою,
Зустрічі до нас прийдуть.
Приспів:
І я гляну в твої любі очі,
І обійму, матінко моя.
Лиш би нас не розділяли ночі,
Ти у мене все ж одна.
_______
Бачу промінь на вікні,
Там за ним десь хмарочоси.
Так, я на чужій землі
Знов дощем збираю твої сльози.
Доленько синівської молитви,
Ти платиш мені життям розлук.
Я жив у країні твого вітру,
Ти ж тоді плекалась горем мук.
Хай це не зостанеться журбою,
В зустрічі торкнуся рук.
Приспів:
І я гляну в твої любі очі,
І обійму, матінко моя.
Лиш би нас не розділяли ночі,
Ти у мене все ж одна.
_______
Бачу промінь на вікні,
Очі тихо призакрию.
Ти ж, матусенько, у сні.
Як тебе побачить знову мрію.
Вірю я в дитинство своїх терцій,
Мамо, я згадаю любий час.
Я жив у країні твого серця,
Вибір був у мене той лиш раз.
Хай це не зостанеться журбою,
Зустріч, мамо, буде в нас.
Приспів:
І я гляну в твої любі очі,
І обійму, матінко моя.
Лиш би нас не розділяли ночі,
Ти у мене все ж одна.
Oleg Kolibaba відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
"Врага не буде, супостата
На цій оновленій землі "
Образ матері, відчуття любові до матері, кожна зустріч з матір`ю - це своєрідна апперцепція синівського життя, сенсуалізм синівської любові повинен бути вихідною точкою не лише в пам`яті, але і в дійсності. Дуже дякую за цю можливість!
"
