Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр Пахнющий: Землякам моїм - на Заході та Сході, в Україні та не в Україні живущим - заклик до миру - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Маргарита Шеверногая (Каменева), 23.08.2014 - 22:39
Мій любий Поете! Ви кобзу побили -То й хай... Спересердя утнули щосили, Порвали всі струни, та я розумію: Болить! Та я з Вами. Інакше не вмію... Олександр Пахнющий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Що - кобза? Навіть скрипка - що(?), колигаряча кров смердить по Україні, коли її сини з домів пішли, щоб гинути? Чорніє небо синє, а кров фарбує ниву - до стерні! то що віднині буде нам знамено? хто скаже, га? Хтось знає достеменно? Я - ні... То ж не співається мені... ========================== Проте, Маргарито, дякую за відгук - щиро дякую Zanoza, 27.02.2014 - 09:43
насправді між звичайними людьми нема ворожнечі, вона надумана. рекомендую викинути телевізор
Мазур Наталя, 25.02.2014 - 22:18
Саша, в контексті першого віршу даного диптиху, я розумію, чому останій катрен у даному вірші містить такі слова. Буває, коли людина в серцях каже:"Та робіть що хочете, хоч повбивайте один одного", - і грюкає дверима. Але погодьтеся, що поет не має права так казати. Не має права грюкати дверима. На вас, Саша, як на поетові, лежить величезна відповідальність у Слові. За світло у Слові, за добро, за тепло. Поети - сіль народу, його душа. Ви мудра людина і я поважаю вас за це. Я думаю, ви зрозуміли, про що я... |
|
|