Колись, коли співала я пісні
Зі мною були троє вірних друзів:
Ромашка, що буяла у ріллі.
Горобчик там цвірінькав й неба озив.
Я не чекала, що прилиниш ти.
І обіймеш мене своєю тінню
Шукала все життя і мріяла прийди.
І буду я твоя і сонячне проміння.
Незнала я – забудеш ти мене.
Не встигну я і обернутись.
Але чого винити вже тебе
Доля нам не дала оглянутись.
Кохала я тебе, молила повернись.
Але у тебе інша з кращим співом.
Просила зачекай на мене, подивись.
Та ти пішов, оманливий цим дивом.
Я думала, що час залишить хоч тебе
Та знаю, що було не повернути
Не прошу вже, щоб згадував мене.
Прошу, щоб хоч тобі щасливим бути.
