Iду вперед i днi i ночi,
Блукаю, плачу i смiюсь,
Iдуть зi мною всi охочi,
Не боячись що я зiб`юсь.
Дорога наша - кручi й схили,
Лиш зiрка сяє в далинi,
Ми ноги в кров давно вже збили,
Та далі йдем, не кажем нi.
Бо зiрка та веде в майбутнє,
В щасливе, праведне життя,
Голодне горе там вiдсутнє,
Не плаче мати i дитя.
Ми вже пройшли чимало шляху,
Десь там за нами дiти йдуть,
Всi без вагань, без тiнi страху
Долають свiй життєвий путь.
Хтось виставля себе гетьманом,
Береться всiх вперед вести,
А сам зникає за туманом,
Лишає нас в пiтьмi брести.
Були червонi комунiсти,
До раю торували путь,
Та не було що пити й їсти,
Прийшлося нам про них забуть.
.
Брехливих слухаєм пророкiв,
Безмежно вiримо у них,
Вже змарнували стiльки рокiв,
Нестатки ж косять нас, нiмих.
Ми йдем вперед i днi i ночi,
Блукаєм, плачем смiючись,
Вiд гiрких слiз всихають очi,
Та з нас нiхто ще не спинивсь.
18.11.99
ID:
473750
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 20.01.2014 04:51:40
© дата внесення змiн: 20.01.2014 04:51:40
автор: Жора Грищенко
Вкажіть причину вашої скарги
|
