Попискувала "в космос"
лабораторна Мишка:
-Як холодно у колбі,
коли коханню -"кришка"...
Коли контакт вербальний
раптово обірвався,
лиш стан" передвінчальний"
у колбочці зостався...
Гірке моє безсилля...
Дарма чогось чекати...
І янголи ( чи - в білих
халатах лаборанти?)
Мартіні - наливали,
( зерняток - в годівницю...)
І навіть показали
велике фото Киці!
Та депресивна Миша,
лишаючи кавальці,
сумні пищала вірші
й кусала всіх за пальці...
І кинули невдячну
в тераріум - Удаву,
який давно терпляче
чекав смачноi страви...
Не жаль Мишу!Туди їй депресивній і дорога, щоб заразу не розносила.Безнадійна вона була, якщо навіть мартіні їй не допомогає. І гарний такий хепіенд - задоволений Удав! Та й взагалі, депресія, якою б не була її причина - це для ледачих. Гарний, повчальний вірш.
уляна задарма відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
оно вроде иронично написано, но так грустно в конце... Помню, в детстве рыдала над сказкой Андерсена "Ёлка", когда после праздника выбросили ее на помойку. Вот и сейчас... Мышку жалко...
Стих замечательный, притчевый!
ЗЫ: а в названии, часом, не опечатка? лабоРаторне
уляна задарма відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мені до сьогодні шкода Вовка з "трьох поросят",який упав у киплячий казан...Після "Русалочки" - взагалі - травма на "всю жисть"...Добре,що є такі веселі люди як ВИ - завжди посміхаюсь,коли Вас читаю!
Ой,дякую ,що "опечатку" мою поправили - не люблю НЕ- грамотних поетів...