Вечірня тиша. Світло ліхтарів
Прибралось місто з бурштину в намисто.
Лампадку місяць жовту засвітив,
Ніч одягнув у сукню зорянисту.
Вона мандрує серед таємниць
Старих будівель... Ангели - із нею,
Торкаються крилом вікон-зіниць,
Гаптують сни із спокою парчею.
Моя долоня у твоїй руці,
РазОм ідем назустріч диво-казці.
Збираємо любові ми ключі -
Відчиним двері ніжності і ласці.