Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентина Ланевич: Осколком крошечным - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ OlgaSydoruk, 10.01.2015 - 23:40
Как жаль...судьба жестокая к двум половинкам сердца,..ничто их вместе не соединит...И слезы льются из души колючими осколками,..и выливают боль души...
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...да, жизнь иногда распоряжается иначе, чем бы нам того хотелось самим... Спасибо, Олюшка!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...ох, слушно мовиш... Дякую, Люба!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...якось так ... Дякую, Іринко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...незрівнянна ні з чим іншим... Дякую, Оля!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Богдане!
Крилата (Любов Пікас), 28.10.2013 - 10:16
Така туга! Але треба вірити, що доля буде ласкава. Хай доля заясніє, коханням милий зігріє!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та хіба ж я коли була проти та, чомусь, усе в житті відбувається не так, як того бажав би. Дякую, Люба!
Любов Ігнатова, 28.10.2013 - 08:25
Осколком крошечным души слеза сверкала...Яке гарнюще порівняння!!!!! Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Люба, щиро дякую!
Н-А-Д-І-Я, 28.10.2013 - 08:03
Чомусь іноді у серцях бувають протиріччя...Може, якась несумісніть чи непорозуміння...Які примушують страждати людину, хоч, здавалося, можна б було обійтися без страждання.Гарний, глибокий твір! Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як ти гарно сказала, Надійко! Сама не знаю, чому так відбувається тоді, коли понад усе хочеться, щоб було все наоборот. Дякую тобі за розуміння!
Вразлива, 28.10.2013 - 07:14
Дуже витончено,красиво передали відчуття зраненої,зболівшої так і не зрозумілої душі.
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Чомусь, інколи, здавалось те, що очевидне, залишається, ніби, заховане за пеленою туману. Дякую п. Дануто!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Гарно й дякую, Лано!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую від душі, Галино!
|
|
|