Бабине літо, осінь панянка
Тихо приходить у душі і на поріг:
В ній і розлука, й кохання п"янке,
І зачарований в золоті світ.
Падає листя, грає гітара,
В небі давно не курличуть птахи.
Осінь, кохання, казка, забава
Мрія чи сон. В мрія живеш лише ти.
Стежку свою прокладаєш щодня
В осінь, в погоду чи в дощ.
Ти є та доля, доля моя чарівна,
Хочеш цього чи не хоч.🎪 ❤ 🎀
