Переплелись струмки у рушниках.
Розтанули в них барви веселкові.
І забуяли на моїх очах
Червоні маки в українськім полі.
Я вишию воду, дівочую вроду
І зіроньку в небі нову
Червону калину і рідну Вкраїну
З натхненням в душі я живу.
В них бачили любові перше зерня,
Багатство роду й щастя вірний знак,
А я душі побачила натхнення,
Що розцвіло яскравіше за мак.
Я вишию воду, дівочую вроду
І зіроньку в небі нову
Червону калину і рідну Вкраїну
З натхненням в душі я живу
У рушниках плекаємо ми долі,
Вплітаючи ознаки тих доріг,
Де поряд з маком в вишитому полі,
Знайдеш натхнення – щастя оберіг.
Я вишию воду, дівочую вроду
І зіроньку в небі нову
Червону калину і рідну Вкраїну
З натхненням в душі я живу!
