Летить на коси яблунь снігопад.
Така рожево – біла хуртовина.
Чому ж це осипається наш сад?
Чия у тім вина, чия провина?
У тім, що день полинно так пропах,
Що на щоці непрохана сльозина
І присмак болю на гірких устах
Чия у тім вина, чия провина?
У тім, що осипаються сади,
Немає ні вини, ані провини.
На яблуневому снігу твої сліди,
І я одна у вальсі хуртовини.
