Ти знаєш, а мене вже не болить!
В моїй душі нарешті знову спокій.
Як не крути, та з будь-якого боку
Побачиш - кров моя вже не кипить.
Вона тече, мов тихий потічок.
Тепер це світ мій, це нове кохання.
Бальзам на душу – всі його зізнання,
Його слова і кожна із думок.
Посеред ночі, в третій, десь нуль п’ять,
Неначе манна з неба, він з’явився,
В моїй душі зненацька поселився.
Відтоді мої рани просто сплять.
Ти знаєш, я прошу: пробач мене
За все те горе, що тобі принесла!
Ти був царем, і я була принцеса,
А він простий, життя в нього одне.
В одну чудесну новорічну мить
Він враз розвіяв настрій мій плачевний…
Моя любов і спокій мій душевний,
Мій вибір, донедавна ще непевний…
Ти знаєш, і мене вже не болить!
