UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: ОСТРІВ ДЛЯ ДВОХ - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Леся Геник, 11.12.2012 - 22:30
Ой, п. Валю,яка ж краса! Кохана зима на комині, білі стежки за вікнами... Але хай насіватися встигає слідів, не зважаючи на сніговії!   
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
зима - добра фея... вона наперед знає - які сліди до чого приведуть... тому...дякую Вам, люба Лесю... 
Олександр ПЕЧОРА, 11.12.2012 - 11:59
  Страшенно білий сум... гарячий смуток. На самоті з зимою... чи ж кохання?..  
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
чи кохання? думаю, так... у значенні: плекати що-небудь, ходити коло чогось, старанно доглядати... затишок внутрішній і комфорт, відсутність напруги і присутність радості і захоплення - просто красотою, тишею... лагідністю снігу - невагомістю - романтикою... так, пане Олександре, я думаю, у нас із зимою...  взаємна симпатія глибока... гармонія...дякую Вам з приємністю, що зайшли, побули на острові нашому білому... зима старанно зальодовує і розшиває інеєм Ваші сліди...
Дощ, 11.12.2012 - 10:48
"...Смуга настала білого смутку,рівна можливість втрати й здобутку..." О, яка ж добропорядна Зима на Вашому комені лапки змерзлі гріє...Володарка снів наших білих...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Володарка снів наших білих... -- мммм.... це вже початок, пане Василю! перша фраза... гарно сказали про зиму... справді ж - володарка білих снів... красива... холодно красива... може, красива досконало і точно... яле це красота - навіть у холоді... то тільки ми сприймаєму холод, як небезпеку чи неприємність... бо мерзнемо... от якби комфортний температурний діапазон був у нас ширшим - від мінус 20, скажіло і до плюс 30 - мабуть, ми не асоціювали б зиму зі смертю... хто зна... зима- красива... дякую Вам, пане Василю, за такий ліричний коментар... 
gala.vita, 11.12.2012 - 07:43
один на один з зимою...картинка ніби така вимальовується. Але то тільки ілюзія, на самому початку є ниточка, за яку хапаєшся і вона виводить на стежку, стежка перетворюється на тракт, а потім розростається до маштабів, любові, ніжності, затишку... Самотність - ні! спокій! самодостатність, або навіть самовдоволеність!, бо не віє тут самотою,бо вам з зимою весь світ милий - ось, що я бачу. теплі обійми. 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
теплі обійми з холодною зимою - і це справді так... дякую Вам, Віточко... якщо людині затишно всередині себе, то зима "стелить лагідно"... Ви все прочитали за рядками... це не самотність, ні... це "удвох із собою..." і з усім світом удвох... і спокійно, і цікаво... поза пристрастями - чиста любов...)))
Наталя Данилюк, 10.12.2012 - 23:35
лапки зігріти,на комині всіла зима…-так і уявилася на комині у пасмах теплого диму...Який чудовий образ! Щиро усміхнули! Чудовий у Вас тандем із зимою - такі обоє милі,кожна по-своєму!  Так біло на душі від Вашого вірша,такі блискітки снігові купаються в променях... Гарно!     
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наталочко, Ви мені трішки підказали - не до "видимості" наведену "картинку"... бо я бачу, як "зима гріє лапки" у теплому струмені сосновому - коли дрова перегоріли, а ще жар і пічці, а Ви - пасма диму, отже - я спробувала "уточнитися", рядочок там змінила... дякую Вам за підказку, бо в диму грітися зимі було б не дуже затишно...  дякую за прекрасний коментар - такий... поетичний і красивий... і "малюночок"... просто чудовий...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, пане Рідний... гарна зима - така... біла-пухка... приємно, що сподобалося Вам на острові нашому...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую Вам, Ліночко... і за ромашки... ромашки схожі на сніжинки... трошки...
|
|
|
||||||||||||||||||||||
