Світить сонце яскраво. Мóє серце сміється.
В двері стукає осінь. Літо не повернéться.
Будуть спогади в серці про дні світлі і ясні.
Буде сум. Буде радість. Будуть мрії прекрасні.
В двері стукає осінь. Жовте листя кружляє.
Сіре небо нас манить. Дощ думки розмиває.
Ллється дощ. Ллються сльози. Уже осінь надворі.
Усміхнися, серденько, залиш душу в спокóї.
Світить сонце яскраво. Мóє серце сміється.
В двері стукає осінь. Літо не повернéться.
Дуже гарно написано, від душі!
Такий розмір із цезурою посеред рядка нагадує мені гекзаметр,цьому навіть сприяє і дактиль.А ще дуже гарно підібраний і використаний лейтмотив.Він не створює суму, він ставить перед собою радість!Блискуче!
Тетяна Мерега відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую за аналіз і такий гарний відгук!
Чудової, не сумної, осені Вам!