її квартира давно пропахла його дишевими парфумами
впитаними в старе забутим ним ганчіря...
іхні фотографії на стінах обліпились сірою павутинню..
і сирістю віддають ехом у пустій квартирі.
на кухні
де ще колись закипав чайник і
вони смакувли один одного як карамель,
напиваючись міцним..та наївно дешевим алкоголем...
вже давно просохла кава на дні чашки.
зранку...
де зімята постіль
ще цілий день тримала на собі тепло ночі...
не давала погаснути намагніченій пристрасті.
де ще колись
немаючи уявлення про буденний світ і почуття
вони клялись у любові і вірності.
а тепер вбиваэ себе нікотином
п'є власні солоні до болі спогади...
її черстві гримаси
вже ніколи не одягнуться ніжністю...
і її серце
не придатне для любові....
