У люблена моя, Вітчизно- ненько,
К раса твоя і велич неповторні,
Р іка Дніпро,Карпати, море Чорне,
А ще сини твої Франко, Тарас Шевченко.
Ї м- всім панам - ніяк не зрозуміти,
Н ас- наш народ- нічим не подолати,
А він усе життя не буде спати,
М и не просне́мось, то проснуться наші діти.
О то вони вже не прогнуться перед вами,
Я кщо за руки разом всі візьму́ться,
БАТЬ ків їх сльози вам же й віділлються,
К раїну ж розбудують не словами.
І В стане ця країна із колін, а
ЩИ рі посмішки замінять ті- єхидні,
Н е будуть знати люди слово- злидні,
А поважати слово- Україна.
24.04.2012