О, мово, ллєшся з уст струмочками,
Розбиваєш перепони на своїм шляху,
Із позеленілими квітневими листочками
Ми з тобою боремося проти бур'яну.
Мелодійна на слух, - мене уколисала:
Сновидіння мої барвами наповнилися,
І ти нас полюбила, нас щиро покохала –
На любові твоїй нащадки виховувалися.
Гартована віками й міцніша за граніт,
Не зрушив, не стер проклятий ворог,
Бо для народу ти немов би той магніт,
Що притягую в єдине пролог і епілог.
Ти дарунок, ти благословення від Бога,
Й у пісенних словах прикрашаєш світ
(Наша для цього потрібна допомога –
Лише провідник виведе тебе з боліт).
О, мово, прошу тебе, не плач так гірко,
Народ на вічно у серці слово збереже –
Не хвилюйся, звучатимеш з уст дзвінко
(Навіть пропащі плекатимуть тебе).
29.03.12
