Сіла дивна пташка за моїм вікном …
Подивилась в очі, провела крилом,
Щось таке шепнула – я і не почув.
Мабуть, це здалося. Мабуть, я заснув.
Привідкрию очі – бачу: знов вона,
Лагідна усмішка, вишеньки-вуста ,
Дівчина-красуня, майже, як у снах,
І дзвенять струмочки у її словах.
Колисає ніжним поглядом мене
І, здається, щастя близько неземне.
Хочеться забути все, що вже було,
Запалити свічку, принести вино.
А тоді сказати: « Дівчино, забудь
Всі земні образи, що в тобі живуть.
Посміхнися щиро бідам всім на зло,
Щоб усе довкола радістю цвіло.
Закохайся в долю й хай вона тобі
Подарує квітів безліч у житті,
Все що ти захочеш, лише розумій :
Не буває щастя із суцільних мрій.
Ну, а я ще мрію тільки про одне:
Щоб лишилось фото, як усе пройде,
Дівчини красуні, майже як у снах,
Що дзвенять струмочки у її словах.
І дзвенять струмочки у її словах.
Колисає ніжним поглядом мене
І, здається, щастя близько неземне.
..
Не буває щастя із суцільних мрій.
пташка перелітна..
Miro відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
"Пташка перелітна" теж гарно, але я хотів більше підкреслити красоту ніж непостійність. Дякую за позитивні коментарі.
І дзвенять струмочки у її словах.
