Присвячується
Прекрасній поетесі
Оксані Халаган (Корозлик)
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=5559
До Дня народження
Неначе Бог почув молитву
І землю снігом притрусив
А річечку, журчанням спритну,
Вдягнув у кригу...
Я просив
Щоб ця краса зимова й свіжість,
Що так милують погляд мій,
Перетворилися на ніжність
Людських сердець...
Сльозинка з вій
Моїх скотилася і впала
У білий та пухнастий сніг,
І в тому місці, Божа сила,
Ожив Корозлика побіг!!!
Неначе він почув звук серця,
З під снігу квітка вигляда,
Ой, як же їй потрібно сонця,
Тепла і ласки...
Не біда,
Коли гудуть страшні морози,
Не вітер гне нас до землі,
А та страшна буденна проза
І бездуховність у імлі...
Надію має той хто вірить,
Йде у життя крізь холод тем,
Кохає серцем,
Душу гріє
Неперевершеним віршем!
Як той Корозлик,
Невблаганний,
Бажає справжнього життя,
Мороз - ніщо,
Усе - Кохання!
У римах квітів почуття!
17.01.2012
Сергію, не зможу описати, як приємно і несподівано отримати таке вітання
спасибі Вам... безмежне спасибі!
Serg відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я мав би казати:
- Велике спасибі!
Та ні, не велике -
Безмежне, як рай...
А сніг помаленьку розтанув, -
Відлига?
І серденько скаче у грудях:
- Співай!
Усі відчуття поглинаються в рими
В бажанні створити
Щось світле, мов храм...
То, мабуть,
Такі поетичні екстрими!
Чи проліска чари?
Не знаю вже й сам...