ні це не я винен в кохані,
ні це не я його розгубив.
ні це не я брав участь у його творіні,
так колить воно,а хто його загубив.
в котре прохожу я повз твого дому,
сльози виходять невsльно з очей.
невино з оглядки дивится він у погоню,
на відміну від тебе не забув минулих ночей.
весь час називаю своє життя безкоханим,
згадую я історію суму віків.
коли залишила на память цілунку краплі кров'яні,
коли попрощались лишаючи за колючою решіткою тюрми.
у кожній історіі а не так як у казці,
недочекалась вона викреслала мене ти.
покинув разчарований світ з шиєю у мотузці,
мабуть покине вас він на світанку,а ти прийди.
