тепер лиш ти моя надія,
мій страх , думки, любов.
Тепер я мріями до тебе лину.
Щоб тільки обійняти знов
Я не забуду ті хвилини,
коли ти торкався моїх скронь,
Години божевілля,
Безкінечні доторки долонь.
Ти чекаєш мене на морозі ,
з квітками в руках,
А я, як несамовито божевільна,
загубилась в двох світах.
заглядала в ті шалені очі
все крутилось навкруги
я не забула ще ті ночі
де, я і ти вже були ми.
