все просто - серце творчої людини відкрите як ні в кого - і болить нам як нікому, а тим хто нам робив боляче ми маємо бути вдячні принаймні за ті вірші на які вони надихнули
Кохають тільки сильних!Вставай і йди з гордо піднятою головою - він озирнеться, здивується , збентежиться, задумається , чи ж правий?
І зрозуміє - ти саме та! Так буває дуже часто ( і зі мною так було).
Вірші з подібною назвою завжди привертають погляд.
Вірш з щемом, з біллю, з оголеною душею.
Сподіваюся, що все описане стосується лишень літературного героя. А в іншому випадку - сили Вам і терпіння. Час лікує рани.
Любочка Паламарчук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
На жаль чи на щастя все це стосується не літературного героя автора, як би там не було, все ж є чудові спогади а все погане з часом забувається, залишається лише хороше!!!!!