а пам*ятаєш як ми ловили листя що летіло
як соромились току в серцях
як завзято хапали повітря руками
і сповзали бруківкою в джаз
як літали без крил і шуміли без звуку
як стояли, чекали, й бігли поза всім рухом
пам*ятаєш як все це було?
як трамваї тікали з-під рейок
наші руки з плюсом батарейок
наші ноги стривожено кволі
і тіла так поволі-поволі... як по волі
пройшлись. проминули.
щось забули, а щось не збагнули
і не дихаєм більше востаннє
і не бавимся в дивні бажання
і не льємо водою з очей
і не просим безсонних ночей...
щось було. а щось просто забулось.
щось лишилось.
але
так
й не
збагнулось.
