Мої сльози – це правда життя,
Це лиш часточка правди про мене,
І про те, що тепер я сама,
Я одна в цьому світі... без тебе.
Все менше я чую серце своє –
Воно відірвалось від мене,
І зрадливо тріпоче про те,
Що не може – і хоче до тебе!
Я не можу заснути щоночі
І в цей час згадую тебе,
Згадую дні, що дивився у очі
І ніжно тримав за руку мене.
Я знаю. Все буде важко.
Важко пережити страждання душі!
Та потім спаде мого болю маска,
І ти не снитимешся більше мені.
26.01.2009р.
респект тобі 
чудовий вірш
