Як то воно буде далі?..
Химерними сполохами у тьм”яному небі
Примхливими спогадами минулого про справжнє
Карбованим обличчам на стиглому граніті
Керованною владою в ляльковому спектаклі
В задушливій темряві анатомічного театру
Адже акторів є чимало, адже матеріалу - незліченно
А постанови з сивих давнин не видумали більше,
Як оту нудьгу, що не витримає жодної критики,
Лишень вганяє у дрімоту з марами
Й визива бажання нагадати режисеру,
Що є така забавка, як суд Лінча
........
Отак воно, напевно, й буде далі
Хоча... Ще можна просто встати
З стільця хиткого, навпомацьки
Знайти пожежний вихід
Та й геть....
