* * *
Пусти надію… Най летить.
Нащó тобі надія нині?
Зірвáній квітці й у воді
Вже сподівання не потрібні.
Облиш і кинься на ножа,
Щоб не тремтіти перед смертю.
Вона не кoштує й грошá,
Щоб ї’ чекати в тихім тремті.
Піди достойно на той суд
Навіть якщо ти жив ганебно,
Але спочатку не забудь,
Що перш батьків не вправі вмерти.
Їх ти до судного кінця
В теплі своїм винен довéсти.
То – твоя місія свята,
То – твоє ви́правдання в пеклі.
Павло Гай-Нижник1 лютого 1991 р.Гай-Нижник П. Смак свободи... Лірика життя. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.33.
