Солоні сльози – то не лиш вода,
А почуття дорослої людини
І як побачиш, коли хтось стражда
Ті краплі витираєш , як пилини.
Коли ти плачеш, пустота в душі
А серце б’ється й рве оте бажання,
Бо хочеться побачити у сні
Твої уста, а не лише страждання..
Чому так хороше, а інколи зима
На серці є у ті тяжкі хвилини
І тебе зі мною вже нема
Та згадую знайомства всі перлини.
Ніхто не знає, що не плачу я
І сльози це для мене завжди рідкість
Та розлились високі почуття
Бо неможливо пережить відсутність:
Тебе, твоїх обіймій і думок,
Очей, усмішок…і лише на крок
У мріях ти від мене зараз є
Але в реальності усе не так стає…
Далеко ти і це журба
Для мене …і я точно знаю
Що всі надії і мольба
Почується вгорі…та скраю –
На самому далеком краю
Ми будемо такі щасливі
І наші спільні, кращі мрії
Внесем, що бачили у сні
В реальність та майбутні дні!
