Крізь сльози..крізь ридання
вона йшла босоніж по камінню
і знала лиш,що серця поривання
не покинуть,не залишать...навіть у моліннях
він дивився лиш...і просто так мовчав..
вона нічого теж не говорила
він сильно так її кохав,
вона нестямно теж любила.
і що,що обернулася невчасно?
і що,що він дав в руки карти і забрав?
могло ж все статися прекрасно
якби він все,що хтів сказав...
чому?він просто охолов...та шансу більше не давав
зате давав надію,що жевріла..
вона ще вірила,хоча ніхто ні слова не сказав
що полум"я у них давно вже догоріло.
