* * *
День на день абсолютно не схожі.
Нам важливий тепер кожен день.
Ти не просто звичайний прохожий
на тропі, що до мене веде.
Підсвідомо тривожать вагання,
десь надовго затримався ти.
Розгадала зі снів я прохання,
що назустріч повинна іти.
Не існує у світі кордонів,
як назначений спільний поріг.
Але небо іще не бездонне
на твоєму відрізку доріг.
Наші дії і помисли чесні,
і обридло життя кочове.
Вірю на золотім перехресті
заспіває для нас соловей.
Вперто час над тобою знущався,
ти ж надію до серця тулив,
і у вірі на істинне щастя
перемогу на двох здобули.
