Ледве зриме тремтіння свіч.
Пальці тіло моє лоскочуть.
Ця найперша кохання ніч,
і твій шепіт: – я хочу, хочу.
Об розмірений серця стук,
нерішучість ущент розбилась.
Дивна магія слів і рук
підняла на вершину пристрасть.
Причащаємось медом губ,
подих збуджує хіть безкраю,
п’ємо з тіл почуттів жагу,
й потрапляємо вдвох до раю.
А над ранок новий порив
розправляє в бажанні крила,
з поцілунком палкої гри,
спрага пристрасті знов накрила…
Грають душі розкішний блюз,
запах тіла серця вдихають.
Ніжить лагідне: – я люблю,
жде у відповідь: я – кохаю.