Ходімо гуляти! На вулиці – радість
в легкій позолоті ще літніх хвилин
вбирати себе, не вагаючись, радить
крізь справ запланованих завчений плин.
Ходімо! Я знаю, ти зайнятий дуже,
але ж ми недовго – до неба й назад.
Пройдемось неспішно, коханий мій друже,
алеями зближень, єднань та відрад.
З’єднаємо руки, сумістимо кроки,
попросимо час поза ліком текти.
І в справи свої, що чекають за рогом,
опісля із легкістю вернешся ти.
Повернешся в звичність, зануришся в неї,
а радості дотик лишиш на вустах.
І з нього до тебе всміхнуться алеї
з повітрям ще теплим й солодким на смак.
16.09.24
