* * *
Жах! Звична для війни жива мішень –
розподіл сили на тріумф і муку.
Комусь пливуть мільйони до кишень,
а хтось щодень оплакує розлуку.
Що трапилося?
Люд, чом збайдужів?
Частіш хмеліють від нової крові.
Брехливий погляд, душі без душі`.
Де ви, пророки щастя і любові?
Солодкі обіцянки, фальшу мед,
для себе слави бум і п’єдестали,
І метушня по колу,.. не вперед,..
О, як же обіцяльники дістали.
Де істини і щирості співці?
Скрізь процвітають клани загадкові.
В нікуди йдуть розгублені сліпці,
винищуючи кубла випадкові….
11.05.2017
