китайський чай ісландський рок
що ж прощавай останній крок
твій тане жінко кремінь пелюсток
за тугу й за розраду днів
в яких палав в яких бринів
в яких я скнів на скронях твоїх снів
розмашистий червоний сміх
чи сльози на щоках твоїх
за все що зміг за все чого не зміг
не з ціллю стати Буддою
зцілитись щоб я тут стою
я дякую а отже віддаю
китайський чай ісландський рок
прощатися не вмію крок
останній тане кремінь пелюсток
ти ж відчуваєш тож відчуй
весь цей вулкан весь цей він чун
о я навчусь
невдовзі я
навчусь
