шлях без мети. крик без відлуння
хто як не ти зламає ґрати
увіривши в прийдешність буднів
коли заллє координати
намолене отруйне світло
і попіл вкриє мотлох мап.
<
в окладі пентаграми цап
сатрап волає на хресті
в обоймі - тільки холості
в обіймах совісті - затісно
хто як не ти спустошить дійсність
зневіри праведним вогнем_
<
пустеля там, де був едем
пустих осель голодні вікна
сплелись вузлом шляхи господні
земля, потворами вагітна
до тебе тягне руки чорні
і просить,скиглячи, на хліб_
