* * *
Іще тобі усі слова,
коханим ніжно називаю,
за межами душі провал –
світ почуттів не відчуваю.
Де ти, скажи, чому мовчиш,
чому на серці порожнеча?..
А тиша ніжністю звучить,
немов торкається малеча.
Це так душа твоя, мабуть
моє відчула хвилювання,
почула лагідну мольбу,
і залишилася до рання.
Були розмови і вино,
переписали хутко драму.
Заглянув розсвіт у вікно,
й забрав твій образ через раму.
