нами триває електрика
А Інтернет - втрачає свідомість
І ти як Бог , поринаєш в слова
Як в невідомість
Наче сам Ереб відкриває гостинно двері
І тільки темрява і нічого нема
Нічого немає моя Baby
Взагалі нічого ..
Ні полів ні асфоделей
Ні річок, і можна померти від спраги
Немає Лєти
А пам’ять є…проклята пам’ять…
Немає Лєти а є слова
І ти в них - поетка
Наодинці з Еребом
Ледве жива
Але вже не дєтка…
