Вже сумка складена з речами.
Чекає виходу, стоїть
У глибині кімнати.
Не буду спати:
Обставини змінилися.
Та буду сподіватись,
Що безнадію я туди не покладу.
Приходить "щось" й стирає нанівець,
Усе, що малював мрій олівець.
Фарби яскраві тьм'яніють,
І тоншає нитка часу.
Фарбую свою безнадію
У колір надій.
Та те,що прийшло зненацька
Свій не ламає стрій.
Як буревій нестримний
Дотискує далі, ламає.
Що досі було невидимим
Сутність свою проявляє.
Нуль впевненості.Обставини...
Вони не зоставили
Каменя на камені.
