* * *
Лютнева крига ще не скресла,
морозить душі навіть в липні.
Вже літо в’яже перевесла,
і мед до губ гарячих липне.
І для весіль пора прекрасна,
й казкові ночі для безумців.
А я у лютому зав'язла,
щодня вклоняюся розлуці.
Пишу ночами у неосяжність,
і власно складену молитву,
шлю нашим воїнам відважним,
у вир драконівської битви.
Ще довше днина, світла дати
в життя знеструмлених домівок.
Ще б дату кляту поміняти,
й насолодитись птичим співом.
07.07.2024
