Чи Новий рік, бодай, Різдво,
вони мені не завжди в радість.
В усе моє живе єство
стежинку топче сива старість.
А все ж лишаю світлий слід –
життя дала дочці і сину.
Хай представляють гідно рід
і сонцелику Україну.
Дверний помовкує дзвінок,
дітей очікую щоднини.
В житті засвоїла урок:
не трать даремно ні хвилини!
Літа вже не загоять ран
душі, що мучилась нізащо.
Я долі вдячна за талан,
хоч пізній – може так і краще.
Несу у світ полин і мед,
розраду й біль, любов і смуток.
Щасливий виграла білет,
словам служити – мій здобуток!
09.03.2011
