Б Е Р Е Ж И
Бережи те що маєш,
не розтрачуй на спомини…
Лютий шапку знімає
хоч дощами наповнити.
Не вертайся в минуле,
не порівнюй з колишніми…
Розтривожив поснуле
лютий водами вишніми.
Не хвались – не бувають
два кохання подібними…
Лютий землю вкриває
вже дзвіночками срібними.
Чим хизуєшся зараз,
нащо душу роз’ятрюєш?..
То ж не лютий – покара,
накивав мабуть, п’ятами.
Не забув їх, не хочеш,
чи хвалько в тобі грається?..
Лютий тепло й охоче
до весни залицяється.
Марно тему розвинув.
Я, на лихо, дозволила?..
Лютий, кажуть, загинув,
бо весна все ж відмовила.