Потворність зневір’я породжує смуту,
Занепад традицій знекровлює рід.
Ніхто не знаходить оспівану руту,
Вона зовсім поруч, видніється брід.
Та річка бурхлива людського страждання,
Де замість води – пересолена кров…
Куди б не пішов, наче йдеш на заклання,
Ти знов відстаєш від суспільства на крок.
Щось маєш сказати? Кричи на весь голос!
Нехай зв’язки горла вібрують чимдуж.
Тони децибелів згуртовують поросль,
Вогонь провидіння – як засіб від стуж.
Щоб серце палало, вертаючи гідність,
Щоб кожен себе між людей віднайшов.
Бажаєш роздолля й октави погідні?
Кричи на весь голос! І йди як ішов.
22:05, 01.02.2021 рік.
Зображення:https://www.goodfon.ru
